Кришталеве кохання

Закарпатський обласний театр драми і комедії (Хуст) показав в Ужгороді дивертисмент “Кришталь душі”.

Це вже четверте сценічне дійство молодого колективу. Перед тим були «Наталка-Полтавка”, “Червона Шапочка” і “Пригоди іграшкового робота”. Перші два поставив С.Архипчук, другі – В.Давидюк (артист з Житомирського театру).

50-хвилинне дійство вражає. Це розповідь про кохання в зимовому антуражі – крихке, морозне, запаморочливе. Десь так кохала Снігова королева свого Кая. Було все – декламація, вокал, інструментальна музика, танці, пантоміма, уривок з п’єси М.Кропивницького «Пошились у дурні” . У найближчих планах театру – показати цей твір повністю, хоча раніше (у березні), мабуть, буде спектакль про Карпатську Україні за п’єсою О.Гавроша. Показаний же наразі чоловічий дует господаря і слуги (С.Маслов і М.Шпеньович) – колоритна пара, що нагадує Тарапуньку і Штепселя, обіцяє нове оригінальне видовище.

Оскільки концерт відбувався в атріумі ОДА, уперше вдалося роздивитися усіх музикантів, яких зазвичай приховано від глядача. Невеликий оркестр (струнні, духові, барабан і синтезатор) показав високий клас у практично похідно-польових умовах (керівник оркестру О.Локотош, музичний керівник М.Волошин). Хустський театр взагалі намагається виховати і подати глядачеві артиста як універсального солдата. Зразу взято курс на повнокровний музичний театр (С.Архипчук оперний режисер за фахом). Танці (балетмейстер В.Кіш) поставлено у співпраці з хореографічним колективом Хустського будинку культури. Тепер зроблено акцент і на власні оригінальні тексти. Усі номери було зцементовано поезією О.Чепелюк, яка є в театрі і завлітом, і актрисою. Перша її збірка ще тільки готується до друку, то ж концерт фактично став поетичним дебютом. Вірші максимально діалогічні, провокативні, показують оті закутки кохання, куди найчастіше намагаються не влізати, то ж заводять публіку по повній.

На концерт спеціально виготовлено комплект сценічного одягу (на першу виставу вбрання позичали з Ужгороду). Тепер же за зароблені виставами гроші художник-модельєр О.Дорошенко забезпечила чоловіків синіми костюмами-трійками, жінок – розкішними вечірніми сукнями. Як повідомив директор і художній керівник В.Снітар, концерт планується зробити постійним у репертуарі. Зараз він відповідно до часу насичений колядками і щедрівками, але артисти готові і до літнього варіанту – з класикою української і світової естради. Як це може звучати, продемонстрували уже зараз, виконавши квартетом «Гуцулку Ксеню”, це була така собі закарпатська “Абба”.  Вальс нагадував перший бал Наташі Ростової у фільмі С.Бондарчука – із поправкою на масштаби, звісно, але з такими само посмішками, грацією, інтригою і шармом. Танцювати на якомусь п’ятачку між ялинкою і сходами – ще те випробування, тому доводилося химерно поєднувати вальс із брейком.

У цілому концерт сприймається цілком цілісно, органічно. Там  по-шекспірівськи перемішано високе і низьке, пафос і кпини. Усе зроблено не у традиційному зараз стилі «Хай так…” (згодиться, мовляв, усе спишеться), а таки за гамбурзьким рахунком. Артистам поки самим подобається жити театром, часто вони нагадують великих дітей, які самовіддано бавляться, не зважаючи ні на що навколо.

Сергій Федака, Закарпаття онлайн.Блоги
29 грудня 2018р